Спортивна секція стала точкою об’єднання молоді 

​

Мікрорайон Перемога — один із найвіддаленіших у місті Олександрія. Інфраструктури для дозвілля молоді тут було небагато, а можливостей — ще менше. Багато підлітків просто вешталися вулицями, не маючи змоги реалізувати свій потенціал. Тренер розумів: у мікрорайоні не просто бракує спортивної інфраструктури. Не всі діти й підлітки мали змогу їздити на секції в інші райони міста, не в кожного були кошти чи підтримка. Саме це підштовхнуло Олексія до дії. Власний спортивний досвід у патріотичному клубі «Захист» не лише допоміг вдосконалити і розвинути фізичні дані, а дав розуміння, яку силу має спорт у житті молодої людини.

Спочатку все було дуже просто: кілька хлопців, трохи інвентарю, трохи часу після уроків. Але те, що почалося як особиста ініціатива, дуже швидко стало спільною справою. Учні приводили друзів, батьки дякували, діти залишалися після уроків і чекали на тренування з нетерпінням. Хтось уперше в житті відчував себе сильним, хтось — потрібним, хтось — частиною спільноти.

​

Сила людей

​

Успіх спортивної секції не був результатом зусиль одного ентузіаста. Навколо ініціативи згуртувалися люди — адміністрація школи, яка з перших днів підтримувала тренера, допомагала з організацією тренувань, побутових питань, пошуком інвентарю; батьки вихованців, які стали надійною опорою; місцева влада, яка забезпечувала транспорт для виїздів на змагання, допомогла з ремонтом залу.

Налагодилась реальна взаємодія громади, освітнього закладу і місцевої влади, де всі працювали на спільну мету — створити можливості для розвитку молоді. І це вдалося. Зі звичайного спортивного гуртка секція стала тим простором, де мрії молоді перетворювались на цілі, а цілі — на результат. Багато дорослих вихованців тренера самі стали спортивними тренерами або навчаються цій справі. Дехто з них планує повернутися в громаду і працювати поряд зі своїм наставником. 

​

Тренер, який будує не лише м’язи, а й характер

​

Олексій Кравченко не обмежувався спортом. Його методика — не лише фізичні навантаження, а й виховання сили волі, відповідальності, командного духу і співпраці. Для багатьох дітей Олексій став наставником, на якого хочеться бути схожим. Для когось — дорослим, якого бракувало вдома, можливо, першим, хто сказав: «Ти можеш».

І результати не забарилися. За ці роки секцію закінчили десятки чемпіонів та призерів змагань обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів. Імена вихованців Кравченка відомі не лише в місті, а й по всій країні та за її межами: майстри спорту України Ростислав Уманець, Борислав Корнілов, Сергій Садівський; майстер спорту міжнародного класу Максим Дерев’янко; заслужений майстер спорту України Володимир Суржик.

У 2024 році Олексій Кравченко отримав звання Заслуженого тренера України. Це була нагорода не лише за спортивні перемоги його вихованців, а й за довіру, яку він завоював у дітей і дорослих, за створення та обʼєднання спільноти в громаді.

Сьогодні видатні вихованці Олексія Кравченка з вдячністю згадують свого наставника. 

— Я прийшов у спортивну секцію до Олексія Миколайовича, коли мені було 7 років — і з цього все почалося. Спочатку це були просто тренування, але з часом вони переросли в справжню любов до спорту, яка стала сенсом мого життя — я теж став тренером. Олексій Миколайович є для мене авторитетом, а наша команда — другою родиною, — ділиться спогадами майстер спорту міжнародного класу Максим Дерев’янко. 

— Спортивна секція відіграла для мене вирішальну роль у виборі професії, атмосфера поєдинків надихнула прагнути до високих результатів — я став інструктором з фізичної підготовки і тренером у спортивному залі,  — розповідає заслужений майстер спорту України Володимир Суржик.

​

Спільнота, що продовжує рости

​

Ця історія про людину, яка побачила потребу і взялася її вирішити. Школа, тренер, родини та місцева влада об’єдналися, щоб діти з віддаленого району могли тренуватися поруч із домом, не витрачаючи зайвий час і гроші. У результаті підтримку отримали ті, хто найбільше її потребував.

Нині секція продовжує роботу. Молодь, яка колись прийшла на тренування вперше, вже працює тренерами. Ініціатива живе, росте, змінюється, але, як і колись, фундаментом є демократичні цінності: повага до людської гідності, довіра, рівні умови для розвитку дітей. 

Громада, завдяки цій ініціативі, отримала набагато більше, ніж медалі та кубки. Вона отримала сильне покоління, що вміє працювати над собою, підтримувати інших, бути відповідальним. Молодь отримала гідну альтернативу бездіяльності й пасивному очікуванню та приклад того, як одна людина може дати старт великим змінам, якщо поруч є ті, хто підтримає.

​