Відродження пляжів на Хоролі: як громада Петрівсько-Роменської ОТГ повертає річку до життя
Колись річка Хорол була серцем Петрівсько-Роменської громади — місцем купання, риболовлі, прогулянок, дитячих пригод і теплих спогадів. Прозора вода, піщані береги й затінені вербами місця для відпочинку приваблювали як місцевих, так і сусідів. Але з часом річка міліла, дно замулювалося, а береги заростали очеретом. Пляжі ставали непридатними, і річка поступово зникала з мапи спільного життя громади.
Та ця історія — не про забуття. Вона — про відродження.
Коли ентузіазм зустрічає підтримку
У 2016 році троє чоловіків — Микола Булах, Ігор Балаклицький і Олександр Скрипай стояли на березі річки Хорол у селі Березова Лука. Дивилися і не могли повірити: ось тут, на цьому самому місці, ще кілька років тому був справжній пляж. Діти плескалися у воді, дорослі засмагали на піску, вечорами тут збиралася вся молодь.
Тепер же — суцільний очерет по пояс, мул замість піску, і навіть підійти до води неможливо.
«Що ж це таке, — думав вголос Микола, — хіба можна так? Наші діти де купатимуться? А онуки?»
Постояли, поговорили. І вирішили: треба щось робити. Самим.
План складали тут же, на березі. Розуміли — справа не з легких, але хто ж, як не вони? Коли взялися за лопати, сільський голова Іван Кудінов не залишився осторонь. Виділив з бюджету гроші на техніку — і трактор приїхав, і екскаватор, і машина для підвозу матеріалів. Дозволив брати пісок і щебінь з місцевих кар'єрів.
Побачили односельці, що справа рухається, — і потягнулися. Олексій Ванда, Олексій Сімірня, Роман Сметаненко — хто з лопатою, хто на тракторі, хто просто порадою допоміг.
А того ж року на березі вже лунав дитячий сміх. Люди приїжджали купатися навіть з сусідніх сіл — новина про відроджений пляж швидко розлетілася околицею.
Ідея, що поширюється
Сім років потому, у 2023 році, Василь Репетуха з села Ручки дивився на берег тієї ж річки Хорол і думав те саме, що колись троє з Березової Луки. Історія успіху сусідів надихнула: «А чому б і нам не спробувати?»
До нього приєдналися Ігор Сасько, Олександр Бугайов, Олег Бішко, Володимир Гнатенко та інші односельці. Голова Петрівсько-Роменської сільської ради Валентина Бугайова надала всю необхідну техніку — трактор, вантажівку, екскаватор.
«Коли ми розчищаємо річку, то не просто місце для купання робимо, — розповідав Ігор Сасько, засуваючи рукави. — Це ж екологія наша, водойма рідна. Якщо кожен у своєму селі так зробить, то й вся Україна чистішою стане».
Демократія на березі річки
Ця історія — про те, як демократія працює на найбазовішому рівні. Громадянська ініціатива стала рушійною силою. Звичайні люди побачили проблему та взялися її розв'язувати самі, не чекаючи, поки хтось інший це зробить за них.
Участь кожного виявилася у тому, що всі долучилися відповідно до можливостей. Одні працювали фізично, інші надавали техніку, треті ділилися досвідом. Місцева влада не залишилася осторонь, а стала партнером у спільній справі.
Рівні можливості втілилися у доступності створених пляжів для всіх — і для місцевих жителів, і для гостей з інших сіл. Ніхто не питає, звідки ти й скільки заплатив — річка належить усім.
Відповідальність за майбутнє проявилася в усвідомленні того, що це робиться не лише для себе, а для наступних поколінь. Як сказав Микола — для наших дітей.
Спільне благо в дії
Що отримала громада? Не лише місця для купання. Розчищення річки покращило її екологічний стан. З'явилася нова точка тяжіння для людей — пляжі стали центрами дозвілля. Люди почали приїжджати з інших сіл, що означає й певний економічний ефект.
Але найважливіше — громада переконалася, що здатна самостійно розв'язувати свої проблеми. Що спільна праця може перетворити будь-яку проблему на досягнення. Це підвищило самооцінку мешканців та довіру до власних сил.
Традиція, що живе
Це не була разова акція. Починаючи з 2016 року в Березовій Луці, ідея поширилася на Ручки у 2023-му. І продовжує жити далі. «Робота з облаштування місць відпочинку триває в нашій громаді досі, яким би складним не був час», — зазначає авторка історії.
Навіть війна не зупинила цю традицію. Люди продовжують дбати про свої пляжі, розуміючи, що турбота про рідний край — це один зі способів протистояти руйнівним силам.
Від забуття до відродження
Історія Петрівсько-Роменської громади — це не просто розповідь про облаштовані пляжі. Це приклад того, як демократія працює знизу вгору, коли люди самі беруть відповідальність за своє життя і своє довкілля.
Цей успіх є втіленням ключових цінностей демократії:
-
Громадянська ініціатива та активність: Саме звичайні люди стали рушійною силою змін.
-
Співпраця і самоврядування: Об'єднання зусиль громади дозволило вирішити масштабну проблему.
-
Піклування про довкілля: Відновлення річкових зон – це турбота про природу та майбутнє.
-
Рівний доступ до спільного блага: Чисті пляжі доступні для всіх, без винятку, що підкреслює соціальну справедливість.
Нове життя пляжів у малій громаді - доказ того, що справжнє відродження починається з кожного з нас. І що навіть у найскладніші часи люди здатні творити добро для спільного майбутнього.