Волонтерство через мистецтво, або як у Суботцях перемогу наближають
Повномасштабне вторгнення дало старт різним волонтерським ініціативам. У Суботцівській громаді знайшли свій, унікальний напрямок. Жителі громади організовують благодійні концерти. На потреби військових вже передали понад 300 тисяч гривень.
Традиції взаємодопомоги: від мирного часу до випробувань
Село Суботці, що стало центральною садибою новоствореної об'єднаної територіальної громади, завжди славилося людьми, які вміють не лише жити поруч, а й діяти разом. Ще до війни місцеві жителі згуртовувались навколо добрих справ, прибирали території, упорядковували меморіали, дбали про довкілля.
Особливо показовою стала історія вулиці Благодатна, жителям якої набридло щодня бачити скло та сміття дорогою додому. Вони просто взяли й прибрали без розпоряджень і наказів, від щирого серця. Така традиція спільнодії стала міцним фундаментом для того, що відбувалося після 24 лютого.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, жителі громади були шоковані, але пригнічений стан тривав недовго. «У перші дні великої війни ми дуже розгублені прийшли на роботу. Ніхто не знав, що робити. Загроза окупації і знищення держави стали потрясінням. Не пам’ятаю, в який момент і що нам допомогло, але вдалося опанувати емоції, і ми просто почали діяти», — згадує Тетяна Лакатош, керівниця аматорського театру малих форм «Мальви».
Василь Куцов, Інна Балич та Тетяна Лакатош під час виступу
Точка збору — Будинок культури
Суботцівський будинок культури став центром координації спільних зусиль. Тут розміщували біженців, готували їжу, збирали допомогу. Понад 2500 осіб знайшли прихисток в Суботцівському будинку культури лише за перші місяці.
Усі мешканці села, які приходили допомогти, робили це без очікувань подяки чи винагороди. Просто тому, що це — правильно.
«Треба матраци — з’являються матраци. Потрібен посуд — він вже на місці. Село було як єдиний організм», — розповідає директор будинку культури Василь Куцов.
Суботці згуртувались: плели сітки, зносили речі та продукти. Доєднався колектив Суботцівського ліцею, дитячого садка «Колобок», мешканці села – усі стали частиною великої справи. Готували обіди, тушонку, варили чай, приймали нових людей.
Ніхто не чекав наказів, не було запитань, чия це відповідальність. Ставали і працювали. У такому напруженому режимі Суботцівська громада проживала перші місяці війни, дбаючи про себе і про сотні евакуйованих з територій, де були активні бойові дії.
Народження мистецького волонтерства
Згодом стало зрозуміло, що повномасштабне вторгнення — це довготривалий марафон на виживання. На жаль, люди почали відчувати виснаження і втому. Але ж війську треба допомагати!
Тоді у Суботцях переформатували свою допомогу, народилась нова ініціатива – мистецьке волонтерство. Василь Куцов, Інна Балич, Тетяна Лакатош, Анжела Балановська, Ольга Марталога, Ася Воронько, Ольга Горбатенко, Віталій Довганюк, Анна Блохіна вийшли на центральну площу села із благодійним концертом «Доброго вечора! Ми з України».
«Було страшно. А раптом не підтримають? А раптом не вийде? Але вже перший захід показав, що громада з нами. Долучились і хореографічні колективи «Едельвейс» та «Позивний «Світанок». Хоч як важко було нашим діткам танцювати просто на асфальті, але вони виходили в будь-яку погоду: дощ, мороз, спеку. І дорослі, і діти знали одне: нашим захисникам потрібна наша допомога», — розповідає Інна Балич.
Ініціативу суботцівських мистецьких волонтерів підтримали творчі колектив із села Трепівка, потім волонтерська творча родина постійно доповнювалася новими людьми.
“Гастролі” мистецьких волонтерів у селах і містах
Згодом благодійні виступи охопили й інші локації: місто Знам’янка, село Аджамка, медичні заклади у Кропивницькому, де відбувалися творчі заходи для поранених воїнів.
«Ми працювали з психологом Анною Колєвою, з Кіровоградським обласним центром народної творчості, складали програму для воїнів. Їм важливо відчути тепло, навіть через пісню чи слово», — ділиться спогадами Василь Куцов.
Постійна підтримка в реалізації ініціативи надходила від приватного підприємця Володимира Ломанова та депутата Суботцівської сільської ради Віталія Павловського. Вони допомагали з логістикою, доставкою, зборами, продуктами. Ці люди для творчої родини мистецьких волонтерів стали надійними партнерами.
З’явились і постійні глядачі. Найпалкішою вболівальницею та постійною глядачкою благодійних заходів була і є Олена Русанова. Жінка постійно дарує виступаючим квіти або сувеніри.
Донати, майстерність і віра в Перемогу
Поруч з концертами розпочали організовувати локальні ярмарки. Жінки шили футболки, пекли смаколики, виготовляли сувеніри, прикраси з гільз.
«Я просто хотіла допомогти. І виявилось, що мої вироби, футболки, сувеніри допомагають наближати перемогу», — каже Ася Воронько, майстриня й керівниця гуртка крою та шиття.
Інші майстрині в селі теж включилися: Тетяна Чабан виготовляла ляльки-мотанки, Інна Корнета — букети з мильних троянд, Оксана Легка постачала домашню випічку для донатів.
З’явилися на ярмарках фуд-зони, де господині села пропонували смаколики для мешканців громади.
Волонтерська організація «Журавлина» на чолі з Оленою Максимовою-Огирь виготовляє сувеніри із гільз і тубусів, які продають на підтримку ЗСУ.
До ініціативи долучались родини загиблих і зниклих безвісти героїв, діючих військовослужбовців. Усі разом, допомагаючи в зборах на військо, несуть в собі місію пам’яті і вдячності.
Співпраця влади і громади
Ця історія згуртованості була б неможлива без відкритості влади до ініціативи жителів громади. Сільський голова Андрій Борідченко та перша заступниця сільського голови Анна Блохіна допомагали з організацією, логістикою, інформуванням. У результаті станом на 2025 рік мистецьке волонтерство Суботців зібрало близько 338 тисяч гривень. Всі кошти — на потреби військових.
«Ми робимо, що можемо. А разом — можемо більше», — підсумовує Василь Куцов.
Мистецьке волонтерство «Доброго вечора! Ми з України!» продовжує свою роботу. Щоразу додаються нові ідеї, які приносять задоволення й організаторам, і учасникам, і глядачам, а головне — працюють на захист держави та підтримку наших, суботцівських захисників!
Для нас, жителів громади, Суботці — це більше, ніж географічна точка. Це символ того, як звичайні люди стають надзвичайними в часи випробувань. Мистецьке волонтерство триває. Люди не втомились, бо наша праця — це не лише про збори і постійний пошук грошей для потреб військових. Це про співпереживання, про співборотьбу, про спільнодію, яка стала головною цінністю.
Над історією працювала Тетяна Чабан-Блохіна
Фото: Ольга Марталога, Ася Воронько