Туристичний маршрут «Паляниця єднання»: популяризація традицій і спільна справа
Ще до початку повномасштабного вторгнення в Приютівській громаді діяли кілька туристичних маршрутів, ініційованих місцевими активістами. Вони охоплювали села Приютівка, Новоселівка, Лікарівка та Протопопівка. Одним із найяскравіших і найстійкіших став маршрут «Паляниця єднання», який нині об'єднує найцікавіші місця селища Приютівка та села Протопопівка.
Зародження ідеї розвитку сільського туризму
Історія маршруту почалася понад 10 років тому з ініціативи активісток Протопопівки: Ніни Ляшко, Тетяни Дубенко та Валентини Портної. Жінки вирішили популяризувати сільський туризм та народний побут. У співпраці із фахівцями сектору культури Приютівської громади розробили маршрут “Коровай дружби”, що проходив через сільську садибу “Вербиченька” та ландшафтний заказник “Велика і мала скелі”.
— Уся громада була зацікавлена у розвитку туристичного потенціалу: і активісти, і власники зелених садиб, і місцева влада. Тоді ж з'явилася перша садиба — етнографічний музей-світлиця пані Ніни Ляшко, — пригадує Олена Панцевич, завідувачка сектору культури і туризму Приютівської громади.
Валентина Леонтієва
Скажи: “Паляниця!”
Від початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році маршрут “Коровай дружби” трансформувався у “Паляницю єднання”. Це був символічний жест, що відповідав духові часу.
Коли почалася війна, всі жартували: скажи "паляниця" — і стане зрозуміло, хто ти. Це слово було перевіркою на "свій-чужий".
— У перші дні повномасштабного вторгнення наша сила духу трималася, крім іншого, на гуморі. У той період ми відчували, що важливо об'єднувати свої зусилля проти ворога, і кодове слово “паляниця” стало новою назвою маршруту. Запропонувала це Валентина Портна. Родзинкою “Паляниці єднання” є “Вишнева садиба”, яку створили три активістки села Протопопівка — Валентина Портна, Мирослава Пономаренко та Ірина Цюня. До нового маршруту увійшли також набережна Приютівського парку, пішохідний міст, ландшафтний заказник “Велика і мала скелі”, Церква Йосипа Обручника в селі Березівка та Морозівський розріз селища Новоселівка. Місцеві мешканці і запропонували внести до маршруту саме такі локації, адже вони є найбільш привабливі для туристів, — розповідає місцева бібліотекарка Валентина Леонтієва.
Олена Панцевич
Місця сили: нові локації та популярність маршруту
Новий маршрут користується попитом. За словами екскурсовода Валентини Портної, у 2024 році маршрут відвідали понад шість тисяч туристів з Полтави, Кропивницького, Кременчука та Києва:
— Ми провели 57 екскурсій. Люди приїздять родинами, шкільними класами чи студентськими групами, компаніями друзів. Їм цікаво, бо тут усе справжнє: природа, село, люди, частування. Це сільська гостинність у дії.
Валентина Портна
Деякі локації на маршруті безплатні для туристів — зокрема, візит до парку та пішохідного мосту. Відвідування «зелених садиб» із гастрономічним туром обійдеться в 350–550 гривень на особу.
— У музеї-світлиці “Вишнева садиба” ви дізнаєтесь про традиції української родини та особливості побуту, — розповідає Мирослава Пономаренко, господиня садиби.
Тут і батьківська хата з піччю та всім необхідним начинням, і дві старовинні родинні скрині з рушниками, одягом, прикрасами. Поруч — зворушливі родинні фото. Усе це створює атмосферу автентичності. А для повного занурення в народний побут можна ще спробувати народні ремесла і відвідати майстер-клас зі створення писанок, крапанок, дряпанок. Або пройти майстер-клас із зав'язування хустки чи взяти участь у народних розвагах. А діти з радістю розмалюють пряники, які зразу ж можуть скуштувати. Також відвідувачів чекає смачна дегустація українських страв: вареників з картоплею, налисників з м'ясом, накладанців, паляниці. Дорослі ж можуть скуштувати вишневої наливочки або крафтові алкогольні напої.
Ландшафтний заказник: природа, що лікує
До маршруту «Паляниця єднання» також входить поїздка до ландшафтного заказника «Велика і мала скелі», який розташований поблизу села Протопопівка і займає площу 15 гектарів. Це місце приваблює не лише мальовничістю, а й унікальними цілющими властивостями.
«На території заказника розташоване лікувальне озеро, що утворилося на місці кар'єру 1936 року, коли тут видобували цінний будівельний камінь. Після припинення робіт кар'єр затопило, і утворилася водойма, багата на йод та бром. У ній водяться дрібна риба та раки», — розповідає місцевий географ Леонід Балацький.
Крім цілющої води, заказник вражає розмаїттям флори і фауни. Тут зростають рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України: келерія гребінчаста, типчак, ковила волосиста, сон-трава, шавлія лікарська. Можна зустріти чимало видів тварин і птахів — вужів, ящірок, куріпок, журавлів, лелек, зозуль, ластівок, лисок, а подекуди навіть черепах.
Ландшафтний заказник «Велика і Мала Скеля»
Жіноче лідерство та розвиток громади
Показово, що рушійною силою всього маршруту є саме жінки. Вони не лише створили садиби, а й стали гідами, майстринями, організаторками. Їхня діяльність демонструє приклад локального лідерства та культурної самореалізації.
«Те, що ми робимо, дає нам відчуття цінності. Ми бачимо результат і розуміємо, що це потрібно людям», — каже Валентина Портна.
Нові садиби щороку долучаються до маршруту. Серед останніх — екосадиба Олени Святець із лавандовою галявиною, медом і крафтовими напоями.
Маршрут «Паляниця єднання» — не лише туризм. Це форма самоорганізації ініціативних жителів громади, які відроджують народні традиції, популяризують свою громаду, створюють нові сенси на основі давніх українських ремесел. Це ще й добрий приклад низової ініціативи, яка переросла в масштабну співпрацю між мешканцями, власниками садиб та місцевою владою.
— Розвиток туризму і туристичного потенціалу для громади є надзвичайно важливим, адже самі місцеві мешканці бажають відвідувати цікавинки свого краю та подорожувати околицями. Створення цікавих локацій дає людям відчуття дотичності до території, ми бачимо, як гуртуються люди в спільній справі. Крім цього, відчуваємо і гарний економічний ефект від розвитку зелених садиб в громаді. На початку їх було всього 2-3, а зараз налічується 17 таких осередків, де місцеві жителі реалізують власну крафтову продукцію. Тому туризм для нас — це бізнес, хобі, стиль життя. До нас регулярно приїздять гості з Полтави, Кропивницького, Кременчука, сусідніх громад. А господарі зелених садиб, крім іншого, проводять благодійні акції на підтримку вразливих категорій та допомагають донатами волонтерській групі, яка плете маскувальні сітки для ЗСУ. В цілому, ми хочемо, щоб діти, які виростають тут, і дорослі відчували гордість за свій край. І щоб у кожного було відчуття причетності до спільної справи, до своєї громади», — підсумовує методистка комунальної установи “Центр культури і дозвілля” Наталія Луценко.